Останнє слово

Так довго збиралась з силами вам написати, бо все якось не покидало відчуття, що це не кінець, що 1 вересня знову зберемось на шкільному подвір'ї, прийдемо в клас на урок...

Мої дорогі!

Ось ви вже випускники. Не буде більше екзаменів, ЗНО, розкладу шкільних дзвінків та уроків, моралі класного керівника, таких набридливих конкурсів та КТСів, чергувань по школі... 
Ви вирушаєте в доросле життя, і так не хочеться вас туди відпускати, але все ж таки... Я бажаю вам здійснення всіх планів і задумів, мрій і бажань. Перед вами відкривається безліч шляхів, і я дуже хочу, щоб якомога менше ви стикалися з серйозними проблемами, невирішеними питаннями й конфліктними ситуаціями. А якщо вони виникатимуть, долайте їх з гордо піднятою головою. 

На випускному вечорі я сказала, що за ці роки ми з вами стали однією родиною. А, як відомо, навіть у найдружнішій сім'ї бувають сварки. Не обійшлося без них і в нашій родині 11-Б, але, попри все, кожен залишив слід у моїй душі. Я вірю в те, що життя ваше складеться якомога краще, ви досягнете успіху й здійсните всі свої бажання та мрії. 

Мої дорогі діти, знайте, що моя душа й двері 58 кабінету завжди відчинені для вас, з радістю чи сумом, якщо вам захочеться, можете прийти туди. 

Незважаючи на всі негативні моменти, ви завжди для мене будете найкращими й незабутніми, адже ви - мій перший випуск, а це - як перше кохання, яке не забувається ніколи. Сподіваюсь, що те, чого намагалась вас навчити й пояснити, знадобиться в житті. Завжди рада зустрічі з вами!

Я вас усіх дуже люблю!
А закінчу перефразованою вашою піснею:
Мій 11-б клас, я завжди із вами поруч,
Ваш класний керівник, завжди прийду вам на поміч. 
Мій клас, рідний, вже сумую...
Ех... І вже зовсім не мають значення ті пропущені уроки ;)

Завжди ваш класний керівник

Софія Михайлівна.